Правовий моніторинг як складова правотворчої та правозастосовчої діяльності: монографія
Ключові слова:
законодавство України, правовий моніторинг, правотворча діяльність, правозастосовча діяльність, правові норми, нормативно-правові актиКороткий опис
Монографія присвячена актуальним питанням правового моніторингу як складової правотворчої та правозастосовчої діяльності, спрямованого на спостереження, аналіз та оцінку чинного законодавства України та практики його застосування з метою вдосконалення правових норм, усунення колізій та прогалин у правовому регулюванні суспільних відносин, відповідності повноти й змістовності наповнення законодавства сучасним вимогам розвитку держави та її інститутів. Особлива увага приділена сутності, принципам і функціям правового моніторингу як дієвого інструменту забезпечення якості та ефективності нормативно-правових актів, з’ясуванню місця та значення правового моніторингу в правотворчій та правозастосовчій діяльності. Визначені об’єкти та суб’єкти правового моніторингу, методика його здійснення, перспективи закріплення механізму судового моніторингу законодавчих положень за результатами узагальнення судової практики, а також особливості реалізації результатів правового моніторингу. Сформульована низка пропозицій щодо підвищення ефективності правового моніторингу як складової правотворчої та правозастосовчої діяльності.
Видання адресовано науковим і науково-педагогічним працівникам, докторантам, аспірантам, практикуючим юристам та всім, хто цікавиться актуальними питаннями правотворчої діяльності.
Розділи
-
Передмова (5-7)
-
Авторський колектив (265-266)
Посилання
Про правотворчу діяльність: проект Закону України від 25 червня 2021 р. № 5707. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72355 (дата звернення: 15.07.2023).
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Міжнародний документ від 27 червня 2014 р. (ратифікована Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 р. / Європейське співтовариство. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text (дата звернення: 15.07.2023).
Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: Укр. енцикл., 2001. Т. 3: К – М. С. 764.
Handbook on planning, monitoring and evaluating for development results. United Nations Development Programme. UNDP 2009. S. 8.
Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій. Ю.С, Шемшученко. Київ: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. Т. ІІ. Права людини у контексті поліцейської діяльності. С. 552.
Fünf Jahre Bürokratieabbau. Der Weg nach vorm. Jahresbericht 2011 des Nationalen Normenkontrollrat. Berlin: Nationaler Normenkontrollrat, 2011. 104 p.
Громадський моніторинг у місті Івано-Франківськ: механізми проведення та отриманий досвід. Центр муніципального та регіонального розвитку. Ресурсний центр. Івано-Франківськ, 2014. С. 3–4.
Handbook for the European Union Monitoring Mission in Georgia / Council of Europe. Strasbourg Cedex, 2009. P. 8, 107.
Онищук І. І. Правовий моніторинг: проблеми методології, теорії та практики: монографія. Івано-Франківськ – Дрогобич: Коло, 2017. С. 420.
Нарбинова М. М. Мониторинг законодательства и правоприменительной практики как инновационный институт. Государственное управление и государственная служба. 2013. № 3. С. 40.
Шутак І. Д. Правовий моніторинг: застосування прогностичного методу. Філософські та методологічні проблеми права. 2014. № 2. С. 50–53.
Сафарова Т. С. Правовой мониторинг в контексте правовой политики Республики Казахстан: теоретико-аналитический аспект. Қазақстан Республикасы Заңнама институтының жаршысы. 2015. № 4 (40). С. 89.
Онищук І. І. Концепція правового моніторингу в Україні. Філософські та методологічні проблеми права. 2014. № 2. С. 137-138, 144, 147.
Про внесення змін до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (щодо правового моніторингу)»: проєкт Закону України від 02 вересня 2014 р. № 5001. URL: https://ips.ligazakon.net/document/JG3UX00A (дата звернення: 15.07.2023).
Національна стратегія у сфері прав людини: Указ Президента України від 24 березня 2021 року № 119/20211. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021?find=1&text=%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3#Text (дата звернення: 15.07.2023)
Косінов С. А. Контроль як доктринальна категорія правової науки. Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція / В. Я. Тацій та ін.; за заг. ред. О. В. Петришина. Харків: Право, 2013. С. 755.
Оніщенко Н. Проблема ефективності законодавства та сучасний розвиток. Віче. 2007. № 12. С. 3–6. URL: https://web.archive.org/web/20160927134034/http://www.viche.info/journal/607/ (дата звернення: 15.07.2023).
Бірченко Ю. І. Деякі критерії оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів. Наукові записки НаУКМА: Юридичні науки. 2004. Том 26. С. 10.
Популярна юридична енциклопедія / кол. авт. В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський (кер.) та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2002. С. 327.
Академічний тлумачний словник (1970–1980). Словник української мови: в 11 томах. Том 10. 1979. С. 397.
Загальна теорія держави і права: підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. /М. В. Цвік та ін.; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченко, О. В. Петришина. Харків: Право, 2002. С. 320.
Сурилов А. В. Теория государства и права: учеб. пособие. Киев, Одесса: Выща шк., 1989. С. 288–293.
Рабінович П. М. Права людини та їх юридичне забезпечення (Основи загальної теорії права і держави): навч. посіб. Київ: НМК ВО, 1992. С. 52.
Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: Укр. енцикл., 1998. Т. 5: П – С. 2003. С. 51, 110–111.
Дегтяр Р. О., Рябченко Т. О. Класифікація форм участі громадян у правотворчості. Правові засади функціонування публічної влади щодо забезпечення інтелектуального розвитку та безпеки суспільства: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 19–20 травня 2016 року / редколегія: проф. А. М. Куліш, М. М. Бурбика, О. М. Рєзнік. Суми: Сумський державний університет, 2016. С. 19.
Колодій А. М. Принципи права України: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 1998. С. 16–17.
Загальна теорія права: підручник / О. В. Петришин та ін.; за ред. О. В. Петришина. Харків: Право, 2020. С. 193–204.
Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. № 55-XII. Відомості Верховної Ради УРСР. 1990. № 31. Ст. 429.
Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 38. Ст. 502.
Колодій А. М. Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання): дис. … докт. юрид. наук: 12.00.01; 12.00.02. Київ, 1998. С. 118–119.
Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Харків: Право, 2016. Т. 3: Загальна теорія права / редкол.: О. В. Петришин (голова) та ін.; Нац. акад. прав. наук України; Ін-т держави і права і мені В. М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. 2017. С. 633–637.
Железняк H. A. Поняття державної правової політики та її загальна характеристика. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2003. Том 21. С. 11–12.
Музика Л. А. Концепція цивільно-правової політики України: монографія. Київ: ПАЛИВОДА А.В., 2020. С. 31.
Тернавська В. М. Конституційно-правова політика України та її суб’єкти. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 6. С. 77–80. URL: http://lsej.org.ua/6_2019/17.pdf (дата звернення: 15.07.2023).
Тернавська В. М. Категорія «конституційно-правова політика» (теоретико-правовий аналіз). Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. № 6. Том 1. С. 75.
Минькович-Слободяник О. В. Види правової політики України. Часопис Київського університету права. 2012. № 2. С. 21–23. URL: http://kul.kiev.ua/images/chasop/2012_2/21.pdf (дата звернення: 15.07.2023).
Mader L. Evaluation of legislation – contribution to the quality of legislation / L. Mader // Evaluation of legislation and efficiency of the legislative procedure. Collection of materials of the international workshop, 16–17 December 2002, Ryazan. Scientific editor – G. P. Ivliev, Heard of the Legal Department, Staff of the State Duma of the Russian Federation. M.: The State Duma Publishers. 2003. 152 c. URL: www.consultant.ru/law/review/lawmaking/material/ (дата звернення: 15.07.2023).
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970–1980): в 11 томах. Том 2. Київ, 1971. С. 302.
Бірченко Ю. І. Деякі критерії оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2004. Том 26. С. 10. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/139f1bef‑48b6–4825–922f‑87dfdb4c9487/content (дата звернення: 15.07.2023).
Філософський енциклопедичний словник. URL: http://slovopedia.org.ua/104/53396/1083430.html (дата звернення: 15.07.2023).
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970–1980): в 11 томах. Том 7.Київ, 1976. С. 340.
Економічна енциклопедія. URL: http://slovopedia.org.ua/38/53402/380726.html (дата звернення: 15.07.2023).
Міністерство освіти і науки України. Науково-дослідний інститут українознавства. Системність. URL: http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102–2009– 08–31–13–55–49/1720–2012–05–14–10–13–07 (дата звернення: 15.07.2023).
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970–1980): в 11 томах. Том 3.Київ, 1972. С. 67.
Градова Ю. В. Щодо необхідності розробки та прийняття Закону України «Про правовий моніторинг». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «ПРАВО». Випуск 24. 2017. С. 46–48.
-------
Нижник Н., Муза О. Секторальний правовий моніторинг у теорії законотворчості: постановка питання. Вісник Національної академії правових наук України. 2015. № 1 (80). С. 45–52.
Макеєва О. М. Інформаційна функція правового моніторингу. Альманах права. 2019. Випуск 10. С. 176–180.
Колодій А. М., Тернавська В. М. Правовий моніторинг – засіб забезпечення конституційно-правової політики в Україні. Нове українське право. 2023. Вип. 1. С. 95–104.
Melendy S., Huefner Ronald J. 2011. Monitoring Legal Compliance: The Growth of Compliance Committees. Accounting perspectives. Volume 10, Issue 4. P. 241–263.
Oleg Svatos. Requirements for Business Process Legal Compliance Monitoring. Journal of systems integration. 2017. Volume 8. Issue 2.
Rumyantsev, M. B., Turanin, V. Y., Sumenkov, S. Y., Smirnova, M. G., & Ganaeva, E. E. The modern law-making process: Structure and main problems. Cuestiones Políticas. 2021. № 39(69). Р. 605–614.
Modgil, S., Oren, N., Faci, N., Meneguzzi, F., Miles, S., & Luck, M. Monitoring compliance with E-contracts and norms. Artificial Intelligence and Law. 2015. № 23(2). Р. 161–196.
Dastani, M., Torroni, P., & Yorke-Smith, N. Monitoring norms: A multi-disciplinary perspective. Knowledge Engineering Review. 2018. Р. 33.
Mallard, G. (2017). Rules and monitoring systems – complementary or conflicting logics?: A response to fleur johns. AJIL Unbound. 2017. № 111. Р. 187–192.
Правотворчість в Україні: перспективи законодавчого врегулювання: збірник наукових праць / за заг. ред. О. О. Кота, А. Б. Гриняка, Н. В. Міловської. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 180, 218, 220–221.
Васильчук Л. Б. Правова ідеологія та правовий моніторинг як фактори забезпечення єдиного конституційно-правового простору. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2019. Випуск 58. Том 1. С. 72,75.
Градова Ю. В. Щодо необхідності розробки та прийняття Закону України «Про правовий моніторинг». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.Серія «ПРАВО». Випуск 24. 2017. С. 47.
Анцупова Т. Поняття та сутність міжнародно-правового моніторингу у контексті права Ради Європи. Юридичний вісник. 2013. № 2. С. 161–165.
Градова Ю. В. Інститут правового моніторингу як засіб оптимізації національної системи законодавства: конституційно-правовий аспект: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02; Харк. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2012. 204 с.
Нижник Н., Гуменюк І., Муза О. Концептуальні основи утвердження правового моніторингу в Україні. Вісник Національної академії правових наук України. 2013. № 4 (75). С. 22-23,26,28.
Онищук І. Дослідження правового моніторингу: понятійно-категоріальний апарат. Вісник Національної академії правових наук України. 2015. № 1 (80). С. 79.
Іванчук В. Є. Поняття правового моніторингу та його використання у правовом полі України. Правове життя сучасної України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 17 вересня 2018 р.) / за ред. Г. О. Ульянової; уклад.: О. В. Дикий, І. І. Братінов. Одеса: Гельветика, 2018. С. 83.
Онищук І. І. Правовий моніторинг: теоретичні та прикладні засади: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01; М-во внутр. справ України, Нац. акад. внутр. справ. Київ, 2018. С. 22–23.
Онищук І. І. Функції правового моніторингу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2015. Випуск 32. Том 1. С. 613.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650.
Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: Укр. енцикл., 2002. Т. 4: Н – П. С. 565–567.
Про затвердження Методики оцінювання показників за результатами поточних обстежень підприємств із питань статистики праці: Наказ Державного комітету статистики України від 16.03.2011 № 64. URL: https://ips.ligazakon.net/document/TM043055 (дата звернення: 15.07.2023).
Павлюков І. І. Застосування правових засобів в процесі здійснення правового моніторингу. Альманах права. 2019. № 10. С. 225.
Макеєва О. М. Інформаційна функція правового моніторингу. Альманах права. 2019. № 10. С. 179.
Градова Ю. В. Поняття, об’єкти та суб’єкти правового моніторингу. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2009. № 4. С. 18–25.
Бахтіна Ю. С. Правовий моніторинг як функція державного управління: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Одеса, 2019. С. 12-13.
Іванчук В. Є. Правовий моніторинг як категорія юриспруденції. Наука та суспільне життя України в епоху глобальних викликів людства у цифрову еру (з нагоди 30-річчя проголошення незалежності України та 25-річчя прийняття Конституції України): у 2 т.: матеріали Міжнар. наук.-практ.конф. (м. Одеса, 21 трав. 2021 р.) / за загальною редакцією С. В. Ківалова. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Т. 1. С. 108–109.
Петришина М. О., Сасова А. Б. Створення та розвиток інституту правового моніторингу в Україні: проблеми та перспективи. Право і суспільство. 2015. № 2. С. 27.
Шутак І. Від оцінки ефективності норм права до техніки правового моніторингу. Вісник Національної академії прокуратури України. 2014. № 3 (36). С. 20-21.
Градова Ю. В. Інститут правового моніторингу як засіб оптимізації національної системи законодавства: конституційно-правовий аспект: дис. … канд. юрид. Харків, 2012. 204 с.
Градова Ю. В. Інститут правового моніторингу як засіб оптимізації національної системи законодавства: конституційно-правовий аспект: дис. … канд. юрид. Харків, 2012. 204 с.
Онищук І. І. Правовий моніторинг: теоретичні та прикладні засади: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2018. 40 с.
Про правотворчу діяльність: проєкт Закону України від 25.06.2021 № 5707. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72355 (дата звернення: 15.07.2023).
Градова Ю. В. Поняття, об’єкти та суб’єкти правового моніторингу. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2009. № 4 (47). С. 18.
Косович В. М. Удосконалення нормативно-правових актів України: техніко-технологічні аспекти: монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. С. 201, 277, 284, 286, 290.
Онищук І. І. Правовий моніторинг: теоретичні та прикладні засади: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2018. С. 21, 22.
Градова Ю. В. Правовий моніторинг в Україні: перспективи розвитку. Південноукраїнський правничий часопис. 2013. № 1. С. 7–9.
Dastani, M., Torroni, P., & Yorke-Smith, N. Monitoring norms: A multi-disciplinary perspective. The Knowledge Engineering Review. 2018. № 33. Р. 25.
Тарахонич Т. І. Правовий моніторинг як один із шляхів вдосконалення правового регулювання. Альманах права. 2019. № 10. С. 265, 268.
Страшинський Б. Р. Правовий моніторинг та ефективність права. Альманах права. 2019. № 10. С. 250.
Onyshchuk, I., Onyshchuk, S., & Rudenko, O. Conceptual Basis of Legal Monitoring Implementation in The System of Public Administration. Journal of History Culture and Art Research. 2020. № 9 (1). Р. 345–353.
Подорожна Т. С., Білоскурська О. В. Правовий моніторинг як засіб якості та ефективності чинного законодавства. Альманах права. 2019. № 10. С. 85–86.
Онищук І. Стан дослідження питань правового моніторингу. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2015. Випуск 61. С. 54.
Онищук І. І. Правовий моніторинг: проблеми методології, теорії та практики: монографія. Івано-Франківськ, Дрогобич: Коло, 2017. 512 с.
Градова Ю. В. Інститут правового моніторингу як засіб оптимізації національної системи законодавства: конституційно-правовий аспект: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02. Харків, 2012. С. 7.
Онищук І. І. Техніка правового моніторингу в Україні: об’єкти та суб’єкти. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького. Івано-Франківськ, 2014. № 10. С. 74.
Колодій А., Тернавська В. Правовий моніторинг – засіб забезпечення конституційно-правової політики в Україні. Нове українське право. 2023.Вип.1. С. 99–100.
Толмачева Н. Н. Мониторинг закона – от практики к теории. Право и экономика. 2006. № 7. С. 3–4.
Анцупова Т. О. Процес моніторингу та постмоніторингового діалогу в Раді Європи. Міжнародні читання з міжнародного права пам’яті професора П. Є. Казанського: матер.IV Міжнародної наукової конференції (м. Одеса, 8–9 листопада 2013 р. Одеса: Фенікс, 2013. С. 479.
Богачова О. В. Законотворчий процес в Україні: проблеми вдосконалення: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2006. С. 17.
Онищук І. І. Концептуальні основи впровадження правового моніторингу в діяльність органів державної влади. Університетські наукові записки. 2014. № 1(49). С. 248.
Айсин С. Б., Казиев З. Г. Опыт зарубежных стран по изучению эффективности законодательства. Вестник Института законодательства Республики Казахстан. 2015. № 4. С. 92–96.
Градова Ю. В. Інститут правового моніторингу в конституційно-правовій теорії та практиці: монографія. Одеса, 2014. 183 с.
Оніщенко Н. М. Правовий моніторинг: від теорії до практики. Альманах права. Правовий моніторинг і правова експертиза: питання теорії та практики. Випуск 10. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2019. С. 21,24.
Горан Регнер. Оценка эффективности и действенности правовой нормы (Точка зрения практикующего Законодателя Швеции). Очерки методологии законотворчества:материалы первого конгресса Европейской ассоциации содействия законодательству, Льеж (Бельгия) 9–11 сентября 1993 г. Баден-Баден, 1996. С. 61–73.
Ковальський В. С., Козінцев І. П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади. Київ: Юрінком Інтер, 2005. С. 109.
Положення про Представника Президента України у Верховній Раді України: Указ Президента України від 15 лютого 2008 р. № 133/2008. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/133/2008 (дата звернення: 15.07.2023).
Регламент Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/950–2007-п (дата звернення: 15.07.2023).
Міністерство юстиції України. Директорат правосуддя та кримінальної юстиції. Моніторинговий звіт за 2021 рік. URL: https://minjust.gov.ua/m/monitoring-vprovadjennya-ta-analiz-efektivnosti-npa.(дата звернення: 15.07.2023).
Положення про Міністерство юстиції України: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228–2014-п (дата звернення: 15.07.2023).
Концепція реформування публічної адміністрації в Україні: проект. URL: http://www.pravo.org.ua/files/administr/Koncepciya_reform_publ_ admin_2. doc. (дата звернення: 15.07.2023).
Про Рахункову палату: Закон України від 2 липня 2015 р. № 576-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576–19 (дата звернення: 15.07.2023).
Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 30 червня 2004 р. № 1932-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932–15 (дата звернення: 15.07.2023).
Бахтіна Ю. С. Правовий моніторинг як функція державного управління: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Одеса, 2019. 246 с.
Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол). та ін. Київ: Укр. енцикл., 2001. Т. 3: К–М. С. 764.
Нижник Н. Р. Правовий моніторинг як необхідна складова законотворчого процесу. Вісник Центральної виборчої комісії. 2014. № 2 (29). С. 51.
Лисенко М. О. Правовий моніторинг як адміністративно-правовий засіб забезпечення законності у правотворчій діяльності органів виконавчої влади. Часопис Київського університету права. 2014. № 3. С. 102.
Розенфельд Н. А. Коротка методика юридичного аналізу ефективності застосування законодавства. Київ: Юстініан, 2009. С. 8, 10-11.
Градова Ю. В. Інститут правового моніторингу в конституційно-правовій теорії та практиці: монографія. Одеса, 2014. С. 20–22, 35–36, 38–39, 42–43.
Щерба С. П. Філософія: підручник. Київ: Кондор, 2007. С. 363.
Великанова М. М. Ризики в цивільному праві: монографія. Київ: Алерта, 2019. С. 60, 75–77.
Онищук І. І. Методологія й техніка дослідження правового моніторингу. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/may/2492/vnulpurn201581324.pdf (дата звернення 29.06.2023).
Бутинець Т. А. Спостереження як основний метод наукового дослідження в контролі. Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 1(13). С. 11. URL: https://library.ztu.edu.ua/ecopies/Zbirnyk/Problems_%20accounting_ 1_13/163.pdf (дата звернення 29.06.2023).
Вишновецька С. В. Методологія науки трудового права: монографія. Київ: Ніка-Центр, 2014. С. 69.
Діяльнісний підхід. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D1%8F%D 0%BB%D1% 8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4 (дата звернення: 30.06.2023).
Подік І. І. Парадигмальний підхід у філософсько-правовій методології юридичного нормотворення. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2016. № 4 (101). С. 153.
Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ: учеб. пособие. Киев: МАУП, 2003. С. 304.
Феноменологія. URL https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC% D0%B5%D0% BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F (дата звернення: 30.06.2023 р.).
Шишка Р. Б. Методологія досліджень за спеціальністю 12.00.03. Часопис Київського університету права. 2016. № 4. С. 151.
Карвацька С. Б. Герменевтична інтерпретація у пізнанні історико-правової дійсності. Науковий вісник Чернівецького університету. 2011. Вип. 578. Правознавство. С. 6.
Рабінович П. М. Герменевтика і правове регулювання. Вісник Академії правових наук України. 1999. № 2. С. 86.
Головін А. Застосування методів юридичної герменевтики в інтерпретаційній діяльності Конституційного Суду України. Вісник Конституційного Суду України. 2012. № 4. С. 44.
Великанова М. М. Ризики в цивільному праві: монографія. Київ: Алерта, 2019. С. 82.
Victoria E. Aitken. An exposition of legislative quality and its relevance for effective development. 2013. 43 р. URL: https://www.luc.edu/media/lucedu/prolaw/documents/AITKEN%20FINAL%20ARTICLE.pdf (дата звернення: 23.06.202).
Галіцин В. К., Суслов О. П., Самченко Н. К. Концептуальні засади моніторингу. Бізнесінформ. 2013. № 9. С. 334.
Копиленко О., Богачова О. Законотворчий процес: стан і шляхи вдосконалення. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2010. № 1. С. 11.
Моніторинговий звіт 2022. Міністерство юстиції. Директорат правосуддя та кримінальної юстиції. Директорат правосуддя та кримінальної юстиції. URL: https://minjust.gov.ua/files/general/2023/01/19/20230119122151–21.pdf (дата звернення: 23.06.202).
Оновлено структуру моніторингового звіту відповідно до рекомендацій Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України. Міністерство юстиції України. 22.06.2023. URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/onovleno-strukturu-monitoringovogo-zvitu-vidpovidno-do-rekomendatsiy-naukovo-doslidnogo-institutu-pravotvorchosti-ta-naukovo-pravovih-ekspertiz-natsionalnoi-akademii-pravovih-nauk-ukraini (дата звернення: 23.06.202).
Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про правотворчу діяльність» від 07 вересня 2021 року № 1708-ІХ. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72355 (дата звернення: 23.06.2023).
Юридична енциклопедія: у 6 т. / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. Т. 2: Д–Й. 744 с. URL: https://cyclop.com.ua/content/view/1066/58/ 1/8/#12938 (дата звернення: 23.06.2023).
Бутенко В. О. Проблеми й основні напрями розвитку правової експертизи нормативно-правових актів України. Проблеми законності. 2010. № 10. С. 222.
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848–19#Text (дата звернення: 23.06.2023).
Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 року № 51/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848–19#Text (дата звернення: 23.06.2023).
Онищук І. Моніторингова експертиза проектів нормативно-правових актів. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2014. № 4. С. 124, 131.
Рибікова Г. В. Принципи організації і проведення правової експертизи нормативно-правових актів. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2013. № 3. С. 29–30.
Теорія та практика європейського врядування: навч. посіб. / Л. Л. Прокопенко, О. М. Рудік, І. Д. Шумляєва, Н. М. Рудік. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. С. 151.
Joint Practical Guide for persons involved in the drafting of European Union legislation. URL: http://eur-lex.europa.eu/content/techleg/KB0213228ENN.pdf (дата звернення: 23.06.2023).
Середа Т. М. Проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Вісник Національної академії внутрішніх справ. 2013. Вип. 5. С. 5.
Гладкова Т. Л. Проблеми законотворчого процесу в Європейському Союзі. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2010. № 1. С. 16.
Гончарук П. С. Міжнародний досвід експертного забезпечення підготовки проектів законодавчих актів. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2010. № 1. С. 20–27.
Антощук Л. Д. Законотворчість: організація роботи парламентів (світовий досвід). Київ: Заповіт, 2007. С. 65.
Закревська Є. Порівняльний аналіз українського законодавства з протидії дискримінації та канадського законодавства, а також законодавства США. URL: http://noborders.org.ua/docs/analityka/ porivnyalnyj-analiz-ukrajinskohozakonodavstva-z-protydiji-dyskryminatsiji-ta-kanadskoho-zakonodavstva-a-takozh- zakonodavstva-ssha‑1/ (дата звернення: 23.06.2023).
Богачова О. В. Законотворчий процес зарубіжних країн / О. В. Богачова, О. В. Зайчук, О. Л. Копиленко. Київ: Реферат, 2006. С. 305.
Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року № 1861-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861–17#Text (дата звернення: 24.06.2022).
Погребняк Н. С. Експертиза у сфері правотворчості: на прикладі діяльності Апарату Верховної Ради України (теоретичний аспект). Державне будівництво і місцеве самоврядування. 2016. № 31. С. 41–42.
Рибікова Г. В. Правова експертиза нормативно-правових актів як правова категорія та наукова доктрина. Юридичний вісник. 2013. № 4. С. 28–32.
Назимко Є. С. Правова експертиза як засіб подолання помилок у встановленні міри покарання в кримінально-правових санкціях. Юридична Україна. 2012. № 2. С. 109–113.
Розпорядження Голови Верховної Ради України «Про Науково-консультативну раду при Голові Верховної Ради України» від 30 грудня 2021 року № 502. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502/21-%D1%80%D0%B3#Text (дата звернення: 23.06.2023).
Європейська комісія «За демократію через право». URL: https://mfa.gov.ua/mizhnarodnividnosini/rada-yevropi/yevropejska-komisiya-za-demokratiyu-cherez-pravo (дата звернення:23.06.2023).
Радейко Р. Види експертиз законопроектів у законодавчому процесі. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/aug/5637/vnulpurn201685517.pdf (дата звернення: 23.06.2023).
Філик Н. В., Рибікова Г. В. Процедура проведення правової експертизи нормативно-правових актів в Україні. Юридичний вісник. 2017. № 2 (43). С. 60–61.
Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про правотворчу діяльність» від 07 вересня 2021 року № 1708-ІХ. URL: http://w1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72355 (дата звернення: 23.06.2023).
Гриняк А. Б. Правовий моніторинг: завдання та місце в правотворчій діяльності. Право України. 2021. № 12. С. 115.
Аналітичне дослідження актів Верховної Ради України, прийнятих після введення воєнного стану в Україні. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. 100 с.
Аналітичне дослідження актів Верховної Ради України, прийнятих після введення воєнного стану в Україні (випуск 2). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. 104 с.
Аналітичне дослідження актів Верховної Ради України, прийнятих після введення воєнного стану в Україні (випуск 3). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2023. 116 с.
Концепція Закону України «Про правотворчу діяльність», підготовлена фахівцями Київського регіонального центру Національної академії правових наук України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72355 (дата звернення: 26.06.2023).
Конституція України від 28 червня 1996 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 26.06.2023).
Закон України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 року № 116/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/116/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 26.06.2023).
Указ Президента України «Про затвердження Положення про порядок роботи над законопроектами та іншими документами, що вносяться Президентом України на розгляд Верховної Ради України» від 30 березня 1995 року № 270/95. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/95#Text (дата звернення: 26.06.2023).
Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/503/97#Text (дата звернення: 26.06.2023).
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил підготовки правових актів Кабінету Міністрів України» від 06 вересня 2005 року № 870. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870–2005-%D0%BF#Text (дата звернення: 26.06.2023).
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України» від 18 липня 2007 року № 950. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950–2007-%D0%BF#Text (дата звернення: 26.06.2023).
Риндюк В. І. Нормотворча діяльність: навчально-методичний посібник. Київ: КНЕУ, 2009. С. 19.
Проєкт Закону України «Про правотворчу діяльність» від 23 червня 2021 року реєстр. № 5707. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72355 (дата звернення: 26.06.2023).
Rule of Law Checklist. Adopted by the Venice Commission at its 106th Plenary Session: Strasbourg. URL: http://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2016)007-e (дата звернення: 26.06.2023).
Мельничук С. М. Роль моніторингу у процесі вдосконалення правових норм реалізації функцій сучасної держави Україна. Право і суспільство. 2018. № 5. С. 30; Оніщенко Н. М. Правовий моніторинг: від теорії до практики. Альманах права. 2019. Вип. 10. С. 21.
Онищук І. І. Правовий моніторинг: теоретичні та прикладні засади: дис. … доктора юрид. наук. Київ, 2018. С. 58.
Онищук І. І. Вдосконалення нормативно-правового регулювання моніторингу якості та ефективності нормативно-правових актів в Україні. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2017. № 1. С. 9.
Градова Ю. В. Інституалізація правового моніторингу в Україні як спосіб захисту прав та свобод людини. Південноукраїнський правничий часопис. 2014. № 4. С. 12.
Николина К. В. Процедурні особливості правового моніторингу текстуального виразу права: прагматичний підхід. Альманах права. 2019. Вип. 10. С. 200.
Лепех Л. Л. Соціальна та юридична ефективність механізму правового регулювання: дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2019. С. 187.
Дзера О. В., Міловська Н. В. Планування правотворчої діяльності як важливий етап її ефективної організації. Право України. 2021. № 12. С. 86.
Андріюк В. В. Теоретико-методологічні основи юридичного прогнозування: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2007. С. 12.
Концепція. Енциклопедія Сучасної України. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (дата звернення: 26.06.2023).
Федоренко Г. О. Теорія держави і права: навчально-методичний посібник. Київ: КНЕУ, 2006. С. 43.
Богачова О. В. Теоретико-правові засади та практика законотворення: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2013. С. 158.
Планування як констатуючий фактор законотворення. Шляхи вдосконалення в контексті рецепції зарубіжного досвіду. URL: http://lawdrafting.org/planing/ (дата звернення: 26.06.2023).
Методичні рекомендацї щодо моніторингу проектів нормативно-правових актів та дослідження тексту проекту нормативно-правового акта (змісту правових норм) на відповідність меті та стратегії реформ, ефективності впровадження, можливого впливу на їх перебіг. URL: https://www.csi.org.ua/news/metodychni-rekomendatsiyi-monitoryng-proektiv-normatyvno-pravovyh-aktiv-npa/ (дата звернення: 26.06.2023).
Матвійчук А. Методи громадського моніторингу законопроектів. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 4. С. 141.
Подорожна Т. С., Білоскурська О. В. Правовий моніторинг як засіб якості та ефективності чинного законодавства. Альманах права. 2019. Вип. 10. С. 83.
Моніторинг законодавства в один клік. URL: https://www.minjust.gov.ua/news/ministry/monitoring-zakonodavstva-v-odin-klik-prezentuemo-didjital-platformu-onlayn-monitoring (дата звернення: 26.06.2023).
Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Харків: Право, 2016. Т. 3: Загальна теорія права / редкол.: О. В. Петришин (голова) та ін., Нац. акад. прав. наук України; Ін-т держави і права імені В. М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава мудрого. 2017. С. 343.
Онищук І. Методологічні принципи моніторингу нормативно-правових актів. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2016. Випуск 63. С. 14.
Сіренко В. Ф. Визначення ефективності законодавства: методологічні підходи. Законодавство: проблеми ефективності. К.: Наукова думка, 1995. С. 10, 11.
Рабінович П. М. Ефективність юридичних гарантій законності: до методики їх виявлення. Вісник Академії правових наук України. 2010. № 1 (60). С. 18-19.
Зайчук О. В. Соціальні цілі юридичної науки, або як удосконалити вітчизняне законодавство. Голос України. 07 березня 2014 р. № 44 (5794). URL: http://www.golos.com.ua/article/28010 (дата звернення: 29.06.2023).
H. Xanthaki. On Transferability of Legislative Solution: The Functionality Test. 2008. URL: https://www.researchgate.net/publication/265042905_On_Transferability_of_Legislative_Solutions_The_Functionality_Test (дата звернення: 29.06.2023).
Купіна Л. Ф. Критерії ефективності правових норм. Наукові часописи університету. Серія 18. Економіка і право. 2017. Випуск 32. С. 53.
Варич О. Г. Правовий моніторинг як сучасний вектор ефективного розвитку правової системи. Альманах права. 2019. Випуск 10. С. 109–110.
Оніщенко Н. М., Бобровник С. В. Соціальна та юридична ефективність законодавства. Законодавство: проблеми ефективності. Київ, 1995. С. 13.
Страшинський Б. Р. Правовий моніторинг та ефективність права. Альманах права. 2019. Випуск 10. С. 249.
Методичні рекомендації з планування, моніторингу та оцінювання процесів відновлення. Проект «Розвиток інституційної спроможності уряду для діяльності Цільового фонду за участі багатьох партнерів з відновлення в Україні» за сприяння Програми розвитку ООН. С. 20. URL: https://adm.dp.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/mtd/metodrecplanuvannya.pdf (дата звернення: 29.06.2023).
Матвєєва Ю. І. Деякі питання методики оцінки ефективності законодавства. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2005. Т. 38. С. 53-54.
Рабінович П. Ефективність юридичних норм: загальнотеоретично-поняттєвий інструментарій дослідження. Вісник Академії правових наук України. 2008. № 1 (52). С. 14.
Опольська Н. М. Критерії ефективності нормативно-правового регулювання права на свободу творчості. Часопис Київського університету права. 2020. № 1. С. 63.
Афанасьєва М. В. Телеологічний та технологічний критерії ефективності виборчого законодавства. Вісник Центральної виборчої комісії. 2010. № 2 (19). С. 73–74.
Vareen Vanterpool. A Critical Look at Achieving Quality in Legislation. European Journal of Law Reform. 2007. № 9. P. 170, 202.
Helen Xanthaki. Quality of legislation: an achievable universal concept or a utopian pursuit? URL: https://sas-space.sas.ac.uk/4854/1/Nomos_book_Quality_of_legislation_a_utopian_pursuit.pdf; Tímea Drinóczi. Concept of Quality in Legislation – Revisited: Matter of Perspective and a General Overview. Statute Law Review. 2015. Vol. 36. № . 3. P. 226.
Ulrich Karpen. Comparative law: perspectives of legislation. Anuario Iberoamericano de Justicia Constitucional. 2013. № 17. P. 172.
FLÜCKIGER, Alexandre. Can Better Regulation Be Achieved By Guiding Parliaments and Governments? How the Definition of the Quality of Legislation Affects Law ImprovementMethods (Concluding Remarks). Legisprudence, 2010, vol. 4. № 2. Р. 214–215.
Притика Д., Потьомкін А. Ювілей конституційного контролю. Закон і бізнес. № 42 (1029) 15.10–21.10.2011. URL: https://zib.com.ua/ua/5666-yuviley_konstituciynogo_kontrolyu.html (дата звернення: 29.06.2023).
Монаєнко А. Чи обгрунтована відмова? Розгляд публічно-правових спорів про відмову у внесенні подання про призначення на посаду судді. Юридична газета. 03 квітня 2018 р. № 14 (616). С. 27.
Енциклопедія законодавства (матеріали до спецкурсу) / С. І. Алаіс та ін.; за заг. ред. В. П. Самохвалова. Київ: Український центр духовної культури, 2003. С. 97–99.
Артикуца Н. Якість закону як соціальна цінність. Людина і закон: публічно-правовий вимір: зб. наук. праць. Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. «VIІ Прибузькі юридичні читання» (Миколаїв, 25–26 листопада 2011 р.). / за ред. С. В. Ківалова, В. О. Тулякова, В. О. Козаченка. Миколаїв: Іліон, 2011. С. 29.
Законопроектування / О. Л. Копиленко та ін.; за ред. О. Л. Копиленка, О. В. Богачової. Київ: Реферат, 2010. С. 155.
Косович В. М. Правовий моніторинг як засіб вдосконалення нормативно-правових актів України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 3. С. 40.
Міщук І. В. Якість законодавства крізь призму дотримання правил та засобів законодавчої техніки. Нове українське право. 2021. Вип. 4. С. 93–94.
Онищук І. Проблеми вдосконалення нормативно-правового регулювання вимог до юридичної техніки. Юридична Україна. URL: http://www.pravnuk.info/urukrain/1297-problemi-vdoskonalennya-normativno-pravovogo-regulyuvannya-vimog-do-yuridichno-texniki.html (дата звернення: 29.06.2023).
Тернавська В. М. Правове регулювання будівельної діяльності в Україні: проблеми теорії і практики. Transfer of Innovative Technologies. 2020. Vol. 3 No. 1. Р. 118–119.
Богачова О. В. Законотворення: теоретико-прикладні аспекти. Камянець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2012. С. 94-95.
Містобудівний кодекс України. Проект від 18.05.2010 № 6400. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=6400&skl=7 (дата звернення: 29.06.2023).
Онищук І. І. Правовий моніторинг: проблеми методології, теорії та практики: монографія. Івано-Франківськ, Дрогобич: Коло, 2017. С. 262, 283.
Котюк В. О. Теорія права: курс лекцій. Навч. посібник для юрид. фак. вузів. Київ: Вентурі, 1996. С. 173.
Кіндрат П. В. Ефективність законодавства: понятійно-термінологічний аспект. Правова інформатика. 2014. № 3 (43). С. 57.
Методичні рекомендації з планування, моніторингу та оцінювання процесів відновлення. Проект «Розвиток інституційної спроможності уряду для діяльності Цільового фонду за участі багатьох партнерів з відновлення в Україні» за сприяння Програми розвитку ООН. С. 7, 17. URL: https://adm.dp.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/mtd/metodrecplanuvannya.pdf (дата звернення: 29.06.2023).
Казиев З. Г., Айсин С. Б. Определение эффективности нормативного правового акта и правоприменения в ходе правового мониторинга (методологические и прикладные аспекты). Қазақстан Республикасы Заңнама институтының жаршысы. 2015. № 3 (39). С. 110, 114.
Кіндрат П. В. Ефективність законодавства: понятійно-термінологічний аспект. Правова інформатика. 2014. № 3 (43). С. 58–59.
Лопушанський А. А. Роль законотворчості у підвищенні ефективності правової політики. Держава і право. 2012. Випуск 56. С. 96; Оніщенко Н. М. Проблема ефективності законодавства та сучасний розвиток. Віче. 2007. № 12. URL: https://veche.kiev.ua/journal/607/(дата звернення: 29.06.2023).
